Підвисоке: Великі плани квітучої громади
Підвисоцька громада офіційно утвориться цієї осені, коли пройдуть місцеві вибори, але вже зараз села довкола центральної садиби гуртують свої ресурси, об’єднують потенціал, щоб розбудовувати на краще цю родючу та привітну територію.
- Наталю Василівно,
чим живе нині село? Яка його інфраструктура, якими людьми багата громада?
- На сьогодні у нас 1700 населення і до нашої сільської ради входить два села - Підвисоке та Володимирівка. На території сільської ради 1050 дворів. Діє у нас Підвисоцьке НВО (це опорна школа) на 11 класів і чимало окружних сіл привозять сюди учнів. Школа гарна, тож сюди не тільки старшокласників привозять з тих сіл, де дев’ятирічки, але й школярів молодших класів. Також у нас потужний міжшкільний навчально-виробничий комбінат для старшокласників. Там молодь вчиться водити автомобілі, заклад має хорошу базу. Колись там знаходилася стара школа, але вона переїхала у нову будівлю у 1975 році, де діти та колектив розмістилися зі зручностями. Зараз школу відвідують не мало не багато, але 250 дітей. Є у нас невеличка церква, якою опікується священник Петро Макарук. Працює великий і потужний Будинок культури, є гарний заклад дошкільної освіти та Будинок дитячої і юнацької творчості. Їхній колектив виручає нас в усіх випадках – чи концерт треба організувати, чи виставку. Там працює багато гуртків, куди ходять і діти, і підлітки. Багато з них приїжджають із сусідніх сіл.
- Ми пишаємося тим, що у нас діє Народний музей, котрий має обширну експозицію та за роки існування не тільки згуртував довкола себе науковців, краєзнавців села, району, області та України, але й зібрав чимало інформації про історію краю, якою постійно ділиться під час екскурсій для молоді та конференцій для істориків.
- Розкажіть, будь ласка, про інфраструктуру села, яка робить життя людей комфортнішим.
- Основна адміністративна будівля, в якій зараз працює сільська рада, розташована у самому центрі села. Вона, звісно, занадто маленька для нашого штату, але якось поміщаємося. Працюємо на другому поверсі, на першому розташована пошта. Так і людям зручніше. Колись було у нас у селі відділення «Ощадбанку», але цьогоріч його закрили. Кажуть, не вистачає населення у громаді. Можливо, після об’єднання відновиться відділення, бо ж у людей є у цьому потреба. Діє у нас у селі аптека, є також окрема ветеринарна аптека, бо чи не у кожному дворі тримають живність, тож потребують і препаратів, і поради. Поруч у центрі села розташована лікарська амбулаторія.
- У багатьох селах Кіровоградщини та й України є нестача із медичним персоналом. Яка ситуація у Підвисокому?
- Амбулаторія у нас і справді геть мала. Втім, гарно працюють сімейна лікарка та фельдшер. Також є медична сестра, проте зараз вона у декретній відпустці. Маємо автомобіль «швидкої допомоги» і водія. Тож, за потреби, лікарка відвідує людей, котрі самі не можуть завітати до медичного закладу. Амбулаторія знаходиться на балансі Новоархангельської центральної лікарні.
- Це наш заклад дошкільної освіти (дитячий садок) – він називається «Пролісок» і перебуває на балансі сільської ради. Зараз до садочку ходить 45 дітей. Він ось тільки-тільки відкрився після карантину. У перші дні після відновлення роботи до садочку ходило десь половина діток. Нових зараз не набираємо. Заклад знаходиться у приміщенні колишньої, ще старої сільської ради. Тут розміщувалася колгоспна контора, сільська рада, пошта, був радіовузол, Бачите, на другому поверсі зараз пусто. Ми плануємо його відремонтувати, зробити вхід з іншого боку і використовувати як адміністративне приміщення вже у рамках нової сільської об’єднаної Підвисоцької громади, бо ж і штат розшириться, і місця потрібно буде більше.
- Спочатку планувалося, що Новоархангельський район увійде в реформу децентралізації за принципом «один район – одна громада». Натомість зараз планують створити три громади, у тому числі одна буде ваша, Підвисоцька. Як Ви до цього ставитеся?
- З нашої точки зори нинішній стан кращий. Ми готувалися до цього і раді, що держава дала нам можливість зберегти село і зробити громаду. Тому сподіваємося, що прийде гідний голова, і разом із депутатами та за підтримки місцевого бізнесу і громади розвиватиме територію.
- Розкажіть, будь ласка, на яких підприємців у втіленні соціальних ініціатив, Ви можете опиратися як місцева влада?
- У нас на території є два великі сільськогосподарські підприємства. Одне – це ПСП «Підвисоцьке». Його засновником є Федір Іванович Згривець. Він сам з Кропивницького. А інше господарство – це Новоархангельське підприємство з племінної справи в тваринництві. Голова правління там Ольга Вікторівна Баліцька. Зараз господарство більше займається вирощуванням сільськогосподарських культур, хоча раніше там були знамениті чи не на всю область і країну племінні бики. Є також шість фермерів та одноосібники.
- З якими планами, з якими очікуваннями іде громада в осінь?
- Головне наше завдання, щоб людям у селі жилося добре, щоб молодь тут залишалася, щоб були робочі місця. Щодо інфраструктури, то мріємо про те, аби оцей гарний знак Божої матері, що у сквері посередині села, перенести до церкви Покровської Пресвятої Богородиці. А на цьому місці поставити глобус, а біля нього – зробити фонтан.
- Це цікава ідея, а розкажіть, будь ласка, як у селі із водою? Адже доступ до води є проблемним у багатьох районах саме центральної України.
- В селі існує три скважини, що забезпечують населення водою. По селу іде водопровід, але на жаль не всі вулиці задіяні в цьому. І таки дійсно на сьогодні існує велика проблема з водою в криницях. У людей вода повністю звідти пропала. Доводиться робити копанки у самому низу городу, десь біля річки і тягнути воду уверх, через весь город до будинків. Ця проблема типова для багатьох сіл нашого району і сусідніх. На жаль силами місцевої влади її не вирішити, потрібні масштабні конструктивні рішення на рівні області та країни. Втім, у масштабах громади ми робимо все, щоб людям тут жилося затишно і комфортно. Чого тільки вартують десятки кущів троянд у центрі села. Приїздіть до нас восени – побачите, як вкриваються золотом алеї та сквери, і зрозумієте, чому всі, хто тут народився, так люблять село і дбають про нього.
Записала
інтерв’ю Вікторія Талашкевич, фото - Олена Карпенко
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?