Наталя Гранковська: «Бібліотека бере повноцінну участь у житті села»
Чи потрібні бібліотеки громадам? Що на сучасному етапі можуть дати бібліотеки громадам? На ці та інші питання намагаємося знайти відповіді в розмові з завідувачкою бібліотеки села Копенкувате Наталею Гранковською.
- Історія
бібліотеки в Копенкуватому розпочалася зі старої хатини на дві кімнати, в одній
із яких і розташувалася книгозбірня. У ній було до 1000 книжок, бібліотекарку
звали Катерина, прізвище ніхто не пам’ятає, бо вона була не місцева. У вересні
1956 року, закінчивши Чернівецький культосвітній технікум, за розподіленням до
села приїхала молода бібліотекарка Марія Килимник, яка пропрацювала на цій
посаді 33 роки. У 1964-му бібліотека переїхала до новозведеного Будинку культури, де їй виділили велику кімнату, фонди збільшилися до трьох з половиною
тисяч книжок українською та російською мовами. З Марією Іллівною працювали
Галина Кучеренко, пізніше Ніна Дажук та Світлана Плаксива.
Я свою роботу
бібліотекарем розпочала у травні 2001 року. Організувала гурток лялькового театру
«Усмішка», три групи діток в нас було. Ляльки пошила на замовлення наша
сільська майстриня, деякі виготовляла я сама, а потім долучила і дітей.
Виступали ми і на Дні села, і в Будинку культури на різні свята, приходили до
школи та дитячого садочка. Одного року навіть їздили на огляд-конкурс
театральних колективів у Новоархангельськ, призового місця не здобули, але діти
були дуже раді. Хоча на той час всі бібліотекарі працювали на 0,25 ставки і на
початок моєї роботи це становило 25 гривень. А вже у 2010 році бібліотеки
працювали на повну ставку з відповідною зарплатнею та, звісно, з посиленим
навантаженням та вимогами. Але в 2011-му нас перевели на баланс сільської ради,
де не вважали, що такий культурно-інформаційний центр повинен працювати повний
робочий день.
- Бібліотека бере повноцінну участь у житті села. У нас влаштовуються книжкові виставки, робиться їх огляд з юними і дорослими читачами. Ми проводимо різні заходи у школі та дитсадку – свята книги, літературні та народознавчі години, вікторини, ювілеї письменників тощо. Коли на літніх канікулах при школі працює табір денного перебування, то бібліотека долучається до проведення різних масових розважальних заходів. Ставимо міні-вистави, проводимо пізнавальні дні здорового харчування, особливо запам’яталися дітям власноруч приготовлені вареники з вишнями й полуницею та старовинна козацька мамалига на сучасний лад. Одного разу я перевдягался навіть у клоуна та й так, що мене мої онуки-школярі не впізнали. Також беру участь у заходах, які проводить Будинок культури. Запрошують на зустрічі з працівниками агрофірм, де я їх знайомлю з книжковими новинками, а також ми провели акцію з ушанування Героїв Небесної Сотні.
Сфера мого особливого зацікавлення – краєзнавчо-патріотична робота. Обходила я з нашим місцевим пошуковцем Романом Делікатним місця боїв, які відбувалися на нашій території у часи Другої світової війни. Він мені показав, де були окопи, де стояли гармати, де він що знаходив. Дуже цікава воєнна історія. Ці починання підтримав педагогічний колектив нашої школи, директор і вчителі, і ми зі старшокласниками провели ретельну роботу з ознайомлення з подіями тих часів, проводили екскурсії по околицях урочища «Зелена Брама». Зокрема, дізналися, чому поле поблизу села називають «Енкаведецьким» та як з’явилася назва «Кучерявий дуб».
І це ще не все. У 2019 році наша бібліотека взяла участь в обласному конкурсі-ярмарці бібліотечних інновацій «Сучасна бібліотека. Розвиваємо місцеві громади». Ми вирішили для себе, що організуємо групу здорового дозвілля, хоча в те, що з цього бодай щось вийде не вірила й сама сільська голова Оксана Даценко. Але, отримавши корисні консультації від викладача хореографії Вікторії Бакуменко, вчителя-реабілітолога Вікторії Філоненко, ми таки зібрали групу, яку назвали «Життя+…» і до якої входять учасниці віком від 28 до 68 років. І за втілення цього проекту ми на районному рівні отримали перше місце!
- Так, до березня бібліотека працювала активно, з настанням карантину ми припинили громадську діяльність. Але бібліотека відчинена, доступ до книг вільний. Книгообмін постійно відбувається, якщо якихось видань недостатньо в нашій бібліотеці, їду в район, виконую замовлення читачів.
- Книги яких авторів користуються найбільшою популярністю у жителів Копенкуватого?
- На превеликий жаль, наша бібліотека не дуже поповнюється новими виданнями, в основному книги надходять із районної бібліотеки. Користується попитом сучасна українська література: твори таких авторів, як Андрій Кокотюха, Люко Дашвар, Світлана Талан, Ліна Костенко, Василь Шкляр, Юрій Винничук перечитані по кілька разів.
- Однозначно, бібліотека в селі повинна працювати. На літні канікули сюди з’їжджаються онуки до бабусь і дідусів і, щоб тримати техніку читання на рівні, відвідують бібліотеку. Школярі читають твори за шкільною програмою й те, що задають на літо, протягом навчального року готують повідомлення на різні предмети. Доросле населення також прагне читати книги. А ще наша бібліотека – центр спілкування, де можна запитати, скажімо, як оформити документи, де можна дізнатися сільські новини або, зрештою, просто поговорити. На жаль, робота бібліотекарів не всіма сільськими головами гідно оцінюється, хоча при такій зарплатні та в таких умовах важко вижити. Але так і працюю: важко, але подобається!
Записав Дмитро
Шульга, фото надала співрозмовниця
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?