​Політичні лідери громади: Іван Тюхтій

06.10.20 10:00

Сайт «Підвисоке.Інфо», з огляду на місцеві вибори, що наближаються, планує серію інтерв’ю із людьми, які заявили про свої наміри балотуватися на посаду голови громади. Інтерв’ю беремо у порядку черговості – з ким і коли вдалося домовитися про зустріч, переговорити, - тож чекайте на кілька статей. Це інтерв’ю – із головою села Ятрань Іваном Тюхтієм.

Голова села Ятрань Іван Тюхтій
Голова села Ятрань Іван Тюхтій
- Давайте спочатку познайомимо читачів із Вами. Розкажіть про себе, де навчалися, як почали працювати у місцевому самоврядуванні?

- Я народився 7 липня 1992 року в селі Ятрань. Закінчив Кіровоградський медичний коледж і вже у 18 з половиною років пішов працювати у дільничну лікарню у селі Підвисоке. Попрацював там близько двох років, потім півтора роки працював соціальним працівником від Новоархангельського району. Але постійно спостерігав за життям рідного села та шукав вирішення проблем, котрі виникають. Тому і вирішив подати свою кандидатуру на посаду голови сільради.

Будинок культури у селі Ятрань
Будинок культури у селі Ятрань
- З якими проблемами довелося стикнутися?

- На початках було дуже важко. Є чимало питань по соціальній інфраструктурі, по дорогам, по комунальному господарству та закладам освіти і культури. Ось будинок культури. Ми його відремонтували, і вже проводили районний конкурс «Вересневі самоцвіти». У центрі міста поставили лавочки, заасфальтували вулицю. Такод встановили урни, бо ж раніше навіть не було можливості серветку викинути! Звісно, у нас невелике село, а наш бюджет найменший у Новоархангельському районі, але ми намагаємося хоч і по мінімуму, але все робити на користь людям. Від аграріїв фантастичної допомоги не отримуємо, але з поточними питаннями допомагають. У нас у селі два великі фермери – один тримає 1100 гектарів, а інший – вдвічі менше.

Якщо говорити про інші проблеми, то наразі гостро стоїть питання із водопостачанням. Утримувач нашого водогону каже, що в нього немає можливості більше утримувати станцію. Це зрозуміло, адже за 35 років система труб вже зносилася. Коли буде створена Підвисоцька об’єднана територіальна громада, то це має вирішуватися вже депутатами нової ради.

- Як Ви загалом оцінюєте перспективи нової громади?

- Знаєте, на початку за перспективним планом мало бути три громади, це було затверджено обласною радою. Потiм Новоархангельська районна державна адміністрація внесла змiни у форматі «один район – одна громада». Але опiсля Кабінет Мiнiстрiв прийняв рішення і залишив першочерговий перспективний план. У нас у селі Ятрань були сесії, ми робили сходки і люди підтримали формат трьох громад. Втім, нині важко сказати, чи буде Підвисоцька громада буде спроможною. Звісно, як очільник села я покладаю сподівання на нові податки на землю, які мають ввести. Звісно, нам легше буде достукатися із проблемами села до Підвисокого, аніж до Новоархангельська. Але у людей викликає паніку те, що староста села призначається депутатами, а не обирається його жителями. Коли і староста, і голова громади обрані – це один, рівний статус в обох. А коли ти як староста підпорядковуєшся голові громади... Виникають побоювання.

Дитячий садочок у селі Ятрань
Дитячий садочок у селі Ятрань
- Якими ще соціальними об’єктами Ви опікуєтесь, чого вдалося досягти за останні роки?

- У нас чудовий дитячий садочок. Навесні нам передали його на баланс. Ми вже затвердили усі дозволи і документи. І хоча ми раді, що опікуємося дітьми села Ятрань, це ставить нові задачі. Наприклад, ми планували цього року зробити ремонти доріг, але ці гроші пішли на утримання садка. Втім, дітей у нас немало - розраховуємо, що в цьому році до садка ходитиме з десяток дітей. Для села на 200 чоловік це дуже добре!

Директор садочка «Світлячок» у нас по штатному розкладу Наталія Погуляйко. Вона молода, має азарт і бажання змінювати ситуацію на краще. Хотілося б їй також збільшити ставку, але районний бюджет не виділяє субвенцію. Тому директорка виконує обов’язки і вихователя. В неї є помічник вихователя і кухар. На півроку призначаємо кочегара. Дітей годуємо – у нас є троє дітей учасників АТО, їх ми забезпечуємо харчуванням повністю. Харчування дітей обходиться у 18 гривень, десять з яких дає сільрада, а вісім – батьки. Зі створенням ОТГ плануємо збільшити цю суму до 25 гривень на день. Бо ціни ростуть і хочеться кращого раціону.

Раніше приміщення садочку було в жахливому стані, даху майже не було. Ми планували аби і садочок, і початкова школа буди в одному приміщенні. Проте коли приїхали спеціалісти і зробили розрахунок, то загальна сума склала 850 тисяч. Аграрії сказали, що в них таких коштів немає. Довелося шукати альтернативу. Тому за рахунок сільради перекрили дах і зараз хоч стеля не просідає як раніше. Також ми замовили два вікна та двері, щоб забезпечити провітрювання приміщення, але всередині ще багато робіт.

Люди у селі Ятрань прикрашають ворота з видумкою
Люди у селі Ятрань прикрашають ворота з видумкою
- Серед актуальних питань, які цікавлять людей у селі, є можливість отримати два гектари землі і самим господарювати, або здати в оренду. Яка ситуація у селі Ятрань?

- Коли я балотувався на посаду сільського голови, то обіцяв, що в першу чергу кожен учасник АТО отримає свої два гектари. Десять чоловік отримали по два гектари землі, залишилося виділити ще двом. Шукаємо, бо не хочеться видати хлопцям якийсь непотріб на косогорі. Є землі, на які не знайшлося бажаючих власників паїв. Думаємо виділити з них. Я розумію людей, в яких є законне право. Всього з нашого села пішли служити дванадцять хлопців. На жаль, один з них загинув - Віталій Олегович Люшняк. Усім, хто пройшов службу, ми надали фінансову допомогу. Підтримуємо, чим можемо. Хотілося дати більше але і в нас ресурси обмежені.

До речі, заступивши на посаду, я зрозумів, щоб багато землі вже було роздано до мене, хоча місцеві й залишилася без своїх гектарів. Зараз в нас є 200 гектарів земель запасного резерву. Думаю, коли буде створена громада, депутати будуть вирішувати, що з цією землею робити: чи здати в оренду, чи роздати по два гектари людям. І я розумію молодь, що власноруч обробляє землю і отримує з цього прибуток. Це дозволяє їм залишатися в селі, народжувати і виховувати тут дітей, бачити перспективи!


Записала Вікторія Талашкевич, фото – Олена Карпенко



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: