Чим може пишатися школа,
крім колективу та випускників? Звісно, досягненнями своїх учнів, допомогою
меценатів, підтримкою громади, історією та традиціями, як ось Покотилівська загальноосвітня школа, яка була побудована ще у 1928 році, і де команда сайту
«Підвисоке.Інфо» побувала цієї осені.
Старожили згадують, що на будівництві школи тоді працювали чи не всі жителі
села. Село було гарне і заможне, тут жила велика єврейська громада, тому і навчання
у школі проводилося двома мовами - єврейською та українською, відносно
національності учнів.
В період Великої Вітчизняної війни під час окупації в приміщенні школи
стояв німецький штаб. А про те, що сталося із єврейським населенням села
згадується тільки з сумом - Дорослих і дітей зібрали біля школи, вивели за село і
розстріляли... На тому місці зараз є пам’ятний знак.
Після війни школа була реконструйована і вже у 1956 році відбувся перший
післявоєнний випуск десятикласників, а навчання поступово увійшло у своє русло.
- У нас працює прекрасний
колектив, є чимало досягнень, ми пишаємося нашими учнями, котрі мають відмінні
оцінки та здобутки на рівні району і області, - розповідає директорка школи Марія Настенко. За її словами, випускники і випускниці школи спокійно
та впевнено вступають до вищих навчальних закладів у Кіровоградській,
Черкаській та інших областях.
- У нас працює чудовий
колектив із півтора десятка фахівців. Чимало серед них – це наші ж колишні
випускники, наприклад, Нестеренко, Давидюк, Добро вольський та інші, - заслужено пишається своєю командою Марія
Михайлівна.
Розповідає, що школярі із Покотилового стабільно займають призові місця на
олімпіадах, хоча карантин цю справу й підкосив. Навесні діти працювали вдома дистанційно.
- Було важко, але ми
впоралися. Головна проблема – це те, що далеко не в усіх дітей є вдома
комп’ютери, - ділиться труднощами
директорка. Втім, цьогоріч усі випускники школи поступили до вищих навчальних
закладів.
Коментуючи реформу децентралізації, Марія Михайлівна сподівається, що після
об’єднання громади про школу у селі Покотилове не забудуть і приділятимуть
увагу. Тут є, що розвивати – успішно працюють спортивний та художньо-естетичний
гуртки, регулярно проводять спортивні змагання, у тому числі на вулиці, у теплу
пору року. Школа має досвід організації праці на пришкільній
навчально-дослідній ділянці. Ця робота закріплює та поглиблює знання учнів з таких
навчальних предметів, як біологія та трудове навчання.
- У 2004 році наша школа була повністю реконструйована, завдяки колишньому
учневі - Миколі Андрійовичу Янковському, Герою України, голові правління ВАТ «Концерн
Стирол», тоді - народному депутату Верховної Ради України, - розповідає Марія Настенко.
Зараз діти навчаються у гарному приміщенні, тут десяток просторих класних
кімнат, є кабінет інформатики з комп’ютерами, інтерактивна дошка. Старшокласників,
щоправда, сільрада возить у Підвисоке, але молодша та середня школа тут дуже
творчі і загалом заклад має гарні перспективи, опираючись на понад півсотні дітей,
дружний колектив та добру громаду села.
Записала Вікторія Талашкевич, фото – Олена Карпенко
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?