Справедливо кажуть, що як у селі немає школи, значить немає села, а значить
складно говорити про майбутнє. Школа є перехрестям долі для всіх у громаді.
Місцем, про яке пам’ятають ті, хто у селі народився, виріс і вчився. Місцем,
куди повертаються. Особливо така школа, як Підвисоцьке навчально-виховне об'єднання імені Тараса Шевченка.
Підвисоцьке навчально-виховне об'єднання імені Тараса Шевченка
Ця школа знаходиться на центральному майдані у селі Підвисоке, а її велична
будівля – перше, що бачиш на перехресті, обсадженому трояндами, коли прямуєш дорогою
із села Розсохуватець. Принаймні, саме школа кинулась у вічі команді сайту «Підвисоке.Інфо», коли ми приїхали сюди
уперше. І знаково, що показуючи нам ключові установи громади, виконуюча
обов’язки сільської голови Наталя Василівна Вихристюк провела нас також і в
школу.
Підвисоцьке навчально-виховне об'єднання імені Тараса Шевченка.
Це було до початку навчального року, тож ми не тільки познайомилися із
директором закладу – Сергієм Петровичем Гаврилюком, - але й навіть потрапили на
невелику екскурсію коридорами, ще пустими тоді, без дітей та вчителів.
Сергій Петрович Гаврилюк, директор Підвисоцького НВО
Сергій Петрович розповів нам, що наступного року Підвисоцькому
навчально-виховному об'єднанню виповнюється 160 років. Наразі до нього вже входить
декілька шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, а після об’єднання громади
структура закладу поповниться новими підрозділами.
- Школа гордо носить ім’я Тараса
Григоровича Шевченка. Цю назву закладу присвоєно 22 вересня 1977 року. Тож наші
коридори, які всюди прикрашені виробами ручної роботи учнів, часто присвячені
саме життю і творчості Великого Кобзаря, - розповідає Сергій Гаврилюк.
Підвисоцьке навчально-виховне об'єднання імені Тараса Шевченка
За його словами, до карантину учні школи, а зараз тут навчається дві з
половиною сотні школярів та школярок, успішно виступали на всеукраїнських
олімпіадах, їздили презентувати район і своє рідне село до Канєва та Умані.
- Я вважаю, що карантин дуже
підкосив якість навчання. Онлайн-навчання не дало тих бажаних результатів, яких
ми очікували, хоча наші викладачі швидко та ефективно адаптувалися до умов та
вимог дистанційної освіти, - розповідає очільник навчального закладу. Так само школа готова і до
нового навчального року – закуплено необхідні дезінфікуючі засоби, проведено
інструктаж з колективом, залучено допомогу спонсорів.
- Нам дуже допомагають Віктор
Олександрович Лозінський, це агрофірма «Копенкувате», Федір Іванович Згривець,
це ПСП «Підвисоцьке» та Микола Дмитрович Марахівський, це ПП «Заповіт», - дякує меценатам наш співрозмовник.
Випускники, якими пишається школа
Записала Вікторія Талашкевич, фото - Олена Карпенко
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?