Війна як виклик: ключова тема і гендерний аспект публікацій гіперлокальних медіа Кіровоградщини
У квітні цього року відбувся черговий етап гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Головним викликом для редакцій стала війна в Україні, тож це позначилося і на контенті видань.
«Початок війни став шоковим випробовуванням для редакцій. Руйнація логістики, зміна інформаціних пріоритетів, проблеми з фінансуванням, невизначеність – це невеличкий перелік проблем, з якими зіткнулися редакції», - говорить Вікторія Талашкевич.
За словами експертки районні ЗМІ гідно справилися з викликами війни. Всі друковані ЗМІ не припинили свого виходу.
Експертка каже, що через війну дуже зменшилася кількість тем публікацій. Переважну більшість складають офіційні оголошення та дуже багато некрологів. Певною мірою на редакційну політику друкованих видань має вплив і заборона на розголошення певної важливої для національної оборони інформації.
- Із статей та новин майже повністю зникла соціальна тематика. Переважна більшість матеріалів так чи інакше стосується війни: волонтерська допомога, запит на збір коштів та, нажаль, некрологи, – каже Вікторія Талашкевич. – З іншого боку, немає і гендерних стереотипів. Та я прогнозую, що величезна кількість «живих» публікацій іще попереду.
Якщо говорити про «живість» матеріалів, на мою думку, використання фемінітивів в матеріалах значно покращує їх сприйняття. Вони видаляють сухість та канцелярат. Приємно бачити, що деякі редакції працюють над їх подальшим вживанням.
Найбільшу роботу провела редакторка газети «Вперед». Минулого разу вона була серед лідерів використання маскулінітивів. Цього разу найкращий результат із кількості фемінітивів. Окрім звичних «майстриня», «учениця» тощо тут уже є і «віце-прем’єрка-міністерка».
«Вперед» показала найкраще співвідношення фемінітиви/маскулінітиви. Останній зустрівся тільки один раз. Можна списати це на редакційну помарку у матеріалі зі сторони.
Ще одною лідеркою за кількістю фемінітивівстала редакція «Новоукраїнські новини». Серед матеріалів вони зустрічалися шість разів. Трохи гірший показник із маскулінітивами – знайшла їх двічі. В будь-якому разі це дуже гарний показник.
Особливість цієї газети – залучення сторонніх експертів та експерток в якості авторів матеріалів.
Зазначу, що згадані три видання використовують фемінітиви. Лідери антирейтингуїх майже не використовують або не використовують зовсім. Це можна було б списати на особливість матеріалів, якби не величезна кількість маскулінітивів.
В «Долинських новинах» вони траплялися 9 разів. Більшість випадків дуже прості і не вимагають складного формування. Наприклад згадуються «волонтери» замість «волонтерок» (за текстом ясно що вони дві жінки), «викладач» замість «викладачки» і т.і.
Абсолютною антилідеркою стала газета «Знам’янські вісті» через величезну кількість героїв із маскулінітивним зазначенням посад. Усього 15 таких випадків. Одиничне використання фемінітиву «виступаюча» трохи покращило ситуацію. Навіть минулого разу ситуація була кращою: 10 до 1.
Загальною тенденцією для всіх ЗМІ є публікація матеріалів без вказання конкретних осіб. Зазначають про «прес служби», «відділи» замість живих людей. Використання прізвищ та фемінітивів у посадах зробили б матеріали зручнішими для читання.
Справа в тому, що тільки два сайти за тиждень моніторингу розмістили достатню кількість публікацій: «Голоси громад» та «Комора Інфо». Останнім трьом довелося продовжити термін моніторингу аби набрати адекватну кількість новин. Згадані лідери показали навіть схожу кількість матеріалів: «Голоси Громад» - 14, «Комора Інфо» - 16.
З фемінітивами ситуація цієї категорії видань значно гірша, аніж у друкованих. У матеріалах сайту «Голоси громад» ми знайшли всього два мускулінітива та жодного вемінітиву.
«Комора інфо» за цим показником також попереду – один фемінітив та три маскулінітиву. Доволі смішно читати про «резервиста вагітну жінку». І ще один цікавий момент – використання маскулінітиву і фемінітиву до однієї особи: «Керівниця/керівник Олена Андреєва».
Цікаво, що маючи найменшу кількість матеріалів, сайт «Світловодськ вечірній» показав найкращий результат з використання фемінітивів – зустрічалися два рази. І жодного маскулінітиву.
«Моя Олександрія» використала один фемінітив «начальница» та жодного маскулінітиву. Якщо взяти до уваги російську мову видання, де фемінітиви вживати не прийнято, то цей показник дуже цікавий.
В новинах сайту «Новомиргородські вісті» за період моніторингу не зустрілося ані фемінітиву, ані маскулінітиву.
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Та подивимось конкретні цифри.
В друкованих ЗМІ найбільший відсоток у газети «Світловодськ вечірній» - 100%. На другому місті «Знам’янські вісті» із 67%. Проте найзбалансованішим можна вважати подання газети «Вперед», там думка експерток наводить рівно в половині згадок.
Якщо подивитися на загальну цифру по всім виданням, то слово експерткам надавали у 49% випадків.
Схожа ситуація склалася в розрізі конкретних електронних ЗМІ. «Моя Олександрія»має 100% показник залучення експерток. У «Світловодська» ця цифра дорівнює 60. Золотої середини дотрималася «Комора Інфо». На сайті «Новомиргородські вісті»жодногої думки експерта чи експертки.
Тому загальна цифра в електронних ЗМІ значно гірша. Слово експерткам надавалося лише в 30% випадків.
Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні становить 39 %. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Гендерний моніторинг проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?