Які медіа Кіровоградщини виявилися найбільш гендерночутливими?
Як змінилася гендерна чутливість медіа Кіровоградщини протягом першого півріччя цього року дізнавайтеся із результатів моніторингу, що його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.
«Літо вносить свої корективи у кількість та якість матеріалів, та все ж можу відзначити, що медіа Кіровоградщини все частіше і більш усвідомлено використовують фемінітиви на позначення професій жінок та намагаються паритетно залучати до коментування подій представників та представниць обох гендерів», - розповідає Вікторія Талашкевич.
Також, нарешті, вперше за шість місяців, з’явилися тематичні публікації про роль та місце чоловіків і жінок у сьогоденному суспільстві, зокрема, мова йде про ініціативу громадської організації «Обласний жіночий інформаційний центр» під назвою «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади». Репортажі про початок проекту дозволили акцентувати проблематику низького рівня згадування жінок у площині громадського життя, а це вивчається і у рамках гендерного моніторингу, який проводився у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Тим не менше, маскулінітиви все ще потрапляють на шпальти та у публікації видань. Особливо вразила експертку стаття, в якій йшлося про вручення нагород з нагоди Дня журналіста. У цьому матеріалі на позначення однієї і тієї ж жінки використано слова «засновниця і редактор», «журналістка і випусковий редактор». Апофеозом невизначеності є фраза про те, що «нагороду отримав заступник редактора Валентина Безтака».
Іншою причиною плутатинини, коли в одній і тій же статті про одну і ту ж саму жінку пишуть «директор» і «директорка», або «фахівець» та «фахівчиня», є відсутність редакційних політик та політик гендерної рівності, на які могли б опираються редакції у своїй роботі. Тому й виходить так, що в одному реченні пані Галину Пастух називають «радницею», і тут же пишуть, що вона «працювала заступником голови обласної державної адміністрації». Або Надію Оперчук презентують як «головну лікарку», і тут же як «директора центру».
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Переходячи до статистики залучення жінок в якості експерток, варто зазначити, що готуючи власні інформаційні та аналітичні матеріали, медіа Кіровоградщини все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. Втім, серед друкованих видань газети «Кіровоградська правда» та «Народне слово» досягли 50% згадування про жінок в якості героїнь матеріалів, а сайт «Кіровоград24» навіть перевершив кількість залучених експерток (61%) над кількістю залучених експертів. Це теж певний дисбаланс щодо чоловіків, тому показник гендерної чутливості тут ми визначаємо дзеркально – вже не за кількістю жінок, а кількістю чоловіків. Тому вітаємо зусилля сайтів «З перших уст», «Центрально-українське бюро новин» та «Точка доступу» намагатися якомога більше залучати жінок-експерток (наразі їх кількість у вказаних медіа складає 46%, 48% та 48% відповідно). Натомість, є куди прагнути, редакціям друкованих медіа – тут рівень залучення жінок-експерток складає від 33% («Нова газета») максимум до 40% («21 канал»).
«Підсумовуючи сказане, хочу відзначити, що протягом останніх років, коли ведеться моніторинг медіа Кіровоградщини, спостерігається прогрес у використанні збалансованого гендерного підходу щодо підбору тем, запрошення експертів та експерток, висвітлення історій героїв та героїнь, використання фемінітивів. Але ще є велика робота попереду», - переконана Вікторія Талашкевич. На її думку, медіа, як важлива суспільна група, не просто фіксує події, але й закарбовує на шпальтах зміни у мові, які відображають поступ суспільства. Використання фемінітивів є яскравим тому прикладом. Серед трьох сотень сторінок нового українського правопису, запровадженого у 2019-му році, їм присвячено лише кілька рядків, одна цю новелу і досі пристрасно обговорюють.
Що стосується Інтернет-видань, то можемо провести порівняльний аналіз тільки для сайту «Точка доступу», який підлягав моніторингу і у 2019-му році, і поточного року. Тут індекс гендерної чутливості виріс на сім пунктів – із 50% до 57%. Кількість героїнь, про яких розповідає видання, залишилося незмінним (33%), а от кількість використання фемінітивів змінилося від позначки у 76% до 100%, що свідчить про впевнений і сталий ріст.
&ft8 Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у червні становить 51%. Це – третя позиція з усіх регіональних видань, які підлягали моніторингу Ознайомитися із підсумковими результатами моніторингу регіональних медіа по 24 областях України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?