Віктор Лозінський: "Надіємось на себе, на Бога і на керівників сільськогосподарських підприємств"
Чотири місяці пройшло з моменту об’єднання Підвисоцької територіальної громади та вступу на посаду голови Віктора Олександровича Лозінського. Про перші досягнення і плани на майбутнє ми поговорили в інтерв’ю для сайту «Підвисоке.Інфо». Почали розмову у новій адміністративній будівлі.
- Я переконаний, що люди повинні працювати у нормальних умовах, а
відвідувачі - отримувати адміністративні послуги комфортно. Зараз тут закінчена реконструкція, куди переїде увесь апарат. Тут проходитимуть сесії,
працюватиме ЦНАП. Ми інвестували у ремонт 3.5 мільйони гривень, при цьому не
витратили жодної копійки бюджетних коштів. Я особисто вніс на ремонт 800 тисяч
гривень, за які було перекрито дах. Вже зараз приміщення має презентабельний
вигляд, а кабінети, навіть без меблів, здаються затишними і зручними. В актову
залу, де проходитимуть засідання сесії, а також урочистості у громаді,
замовлено 100 стільців та нова звукова апаратура. У приміщенні все абсолютно
нове – від жалюзі на вікнах до ламінату.Є
окремі кабінети для бухгалтерії, відділу земельних ресурсів, велике приміщення
для Центру надання адміністративних послуг. Він буде схожий на те, як
виглядають банківські установи, щоб максимально ефективно використати простір. 
- Ні, ще маємо дещо завершити, привезти меблі, забезпечити Інтернет-зв’язок, встановити пожежну сигналізацію. Планую, що відкриття відбудеться у травні. Ми зараз паралельно втілюємо кілька важливих проектів, які хочеться завершити до кінця травня.
- Маємо подбати про духовність, здоров’я громади і благоустрій. Розповім
про все по порядку. Зараз поїдемо, покажу вам каплицю, яку будуємо на
перехресті доріг неподалік від Підвисокого. Тут буде оновлено пам’ятник, щоб
зберегти пам’ять про подвиг воїнів, котрі загинули у 1941-му році. Коли солдати шостої та дванадцятої радянських армій на початку війни відступали,
то були оточені у Зеленій Брамі. Вони проривалися з оточення і гинули
десятками, сотнями. Там, де вони загинули, мешканці сусідніх сіл їх і ховали. От
на тому перехресті є місце, де в одній могилі поховано більше сорока чоловік.
Тут багато років стоїть пам’ятний знак, але він вже давно потребує ремонту.
Навколо нього виросли хащі, а на бетонній плиті було не розрізнити прізвищ. Ми
плануємо привести його до ладу і вже почали будувати поруч каплицю. 
- По всій громаді видно, що чистяться узбіччя. Мало де по Кіровоградщині такі роботи взагалі ведуться.
- Ми підходимо до цього питання з розумінням відповідальності всіх сторін. Кожну дорогу плануємо очистити повністю. Зі сторони поля – це відповідальність фермера. З іншого боку, наприклад, де ліс, розчищатиме комунальна служба громади. Нам навіть немає необхідності додатково залучати людей. Мешканці самі відчувають необхідність тримати в належному стані свою землю і те, що до неї прилягає. У нас є підприємство, що забирає щепу, яка залишилася після робіт, і потім її переробляє. Не палимо сухостій на узбіччях, і забороняємо це робити громадянам. Дерева по напрямку до каплиці, про яку я згадував, побілимо. Благоустрій у громаді – це важливе питання, адже навіть дитя, що народилося, потрібно спочатку вимити та нагодувати.
- Я переконаний, що для ефективної співпраці з людьми потрібно знаходити
спільну мову і показувати приклад. Я не просто приходжу і прошу залучитися до реалізації соціальних проектів, а й сам приймаю в їх реалізації активну участь. І крім того дбаю, щоб ті
ресурси, які є у громаді, не були витрачені дарма. Наша загальна територія - 45
тис га, з яких 32 тисячі – це орна земля, 3800 – це ліс, а ще 145 га – це плесо
річок Ятрань і Синюхи. 
- У нас є екологічний патруль, що оснащений гарними плавзасобами. Тому порядок тут ми наведемо. До того ж з першого числа розпочався нерест і жодним плавзасобам заборонено знаходитися в акваторії річок. До речі, із того, що вже було зроблено на території громади у плані благоустрою протягом останніх чотирьох місяців, є також пояснювальні знаки на перехрестях, означення меж громади. Ці знаки вказують напрямок руху, до якої громади відноситься той чи інший населений пункт. Це допомагає розвивати туризм, адже науковці також довели, що раніше тут жили скіфи. І археологи та місцеві жителі досі знаходять рештки їхнього посуду на місці колишніх скіфських поселень. Але без робіт з благоустрою навіть місцевого, українського туриста до села важко заманити.
- Згоден. Тому і почали з цим боротися чи не з першого дня роботи.
Наприклад, всі мешканці Підвисокого та гості містечка знають, що посеред
населеного пункту височіє старий двоповерховий будинок з вибитими вікнами і
проваленим дахом. Колись це була лікарня, але вже багато років вона стоїть
пусткою. Вона небезпечна для тих людей, котрі туди можуть випадково забрести.
Та й загалом псує вигляд центру Підвисокого. Ми вирішили, що будемо зносити цей
будинок повністю. Зробили технічне обстеження і з’ясували, що стан вкрай
поганий, наприклад перекриття у будівлі дерев’яні, що не відповідає вимогам
безпеки. Натомість на цьому місці буде закладено інша нова будівля, яка буде окрасою села.
Громада планує виділити кошти на цю роботу.
За ті чотири
місяці, що я працюю на посаді голови громади, ми провели аудит приміщень, котрі
стояли недобудованими. І тепер упорядковуємо територію, плануємо знести або
розібрати ті будівлі, які не використовуються, стоять занедбані і тільки псують
вигляд населених пунктів. У різних місцях по селах громади можна вже зараз
бачити встановлені нові криті бесідки, аби люди могли відпочити на природі. Хочемо
біля річки у центрі Підвисокого прокласти алейки та впорядкувати вигляд старого
млина. Можливо, зробити для нього художнє обрамлення, аби він мав добрий
вигляд. 
- Депутатський корпус у нас дуже досвідчений. Сюди входять чотири керівники сільгосппідприємств, директор школи, вчителі, фермери та й працівники
підприємств. Наразі у нас налагоджена добра співпраця і за дев’ять сесій жоден депутат
не голосував проти того чи іншого питання. Бо рішення подаються виваженими та
обґрунтованими, і, якщо в когось виникають сумніви по якомусь проекту, то він
знімається з розгляду і відправляється на доопрацювання. Бюджет Підвисоцької
громади, можливо, і не такий великий, як в деяких інших громадах Кіровоградської
області, але ми дбаємо про його наповнення і дбайливе використання коштів. У
нас на території немає підприємств з підакцизним виробництвом, тому можемо
розраховувати переважно на землевласників, котрі погоджуються на підвищення
орендної плати за землю, проявляючи свою відповідальність.
Раніше деякі фермери
у громаді платили всього 1,5-3% від оціночної вартості землі і не брали участь
у підтримці соціальних закладів. Тепер ставки підвищено, а ми ведемо активну
роботу по залученню благодійних коштів на розвиток громади. Також власники
магазинів зобов’язані оформити землю під своїми приміщеннями і сплачувати з
цього податок. Навіть моя зарплата іде зараз на компенсацію дитячого
харчування. На останній сесії прийняли рішення, що ніхто із батьків на харчування
не тільки у дошкільних закладах, але й у школах більше грошей платити не буде. Це стосується всіх без виключення родин, які навчають чи виховують дітей у закладах громади.
- Розкажіть, будь ласка, яка ситуація із таким видом допомоги людям, як виділення двох гектарів землі. Багато де по громадам Кіровоградщини ситуація із цим вкрай критична.
- Безперечно, рішення про виділення землі – одне із ключових у нашій роботі.
Вже пройшло близько десятка сесій і рада працює злагоджено та на результат.
Питань на розгляд вноситься досить багато – і земельних, і про розробку
технічної документації для будинків, городів та нежитлових приміщень. Справа в
тім, що всі землі державного запасу і резерву знаходяться у когось в оренді.
Вони обтяжені договорами оренди, але ми ведемо переговори з аграріями, щоб
знайти по два гектари землі тим, хто її потребує. Наприклад, фермери відмовляються
від якоїсь частки у селі, а громада розпайовує цю землю між людьми, котрі її не
мають.
Далі громадяни, які отримали землю, укладають договора саме з тими аграріями, які добровільно відмовилися частково від оренди земель запасу. Адже аграрій заключав договір на тривалий період, він купував техніку,
добрива, наймав людей і розраховував на певний прибуток. Тому, коли він іде нам
назустріч, то й ми маємо захистити його інвестиції. В результаті всі сторони
знаходять порозуміння і протягом перших чотирьох місяців роботи нового
керівництва нашої громади вже близько ста чоловік отримали дозвіл на розробку
технічної документації, отже отримають землю. Звичайно, задовольнити можна не
всіх. Але депутати приймають максимально виважені рішення. 
Деякі нині діючі старости брали участь у виборчих перегонах на посаду голови громади. Я подивився на результат, який вони набрали по своїх селах, і залишив на посадах тих, за кого люди проголосували. Вони були моїми суперниками, але люди їх підтримують. Вибори виборами, а практична оцінка ситуації – це найголовніше. Ті, хто залишився, я їх роботою задоволений.
- Сьогодні чимало громад отримують міжнародні кошти на втілення своїх проектів. Чи плануєте ви писати такі заявки?
- За іноземними грантами не звертаємося. Старцювати з протягнутою рукою по світам не личить нашій гідності. Напозичалися далі нема куди. Уся країна ходить з простягнутою рукою, а я вважаю, що ми й самі можемо все зробити. Було б тільки бажання! Ми розставили пріоритети, вивчили, які є найважливіші проблеми, і працюємо по кожному селу окремо і комплексно.
Наприклад, у селі Тернівка є добрі інвестори, котрі викупили старий млин. Вони спеціалізуються на вирощуванні лаванди, і підтримують місцеву громаду фінансово. У мене нормальна співпраця із товариство "Новий світ", котрі дають приклад для всіх підприємств та господарств, що не варто обмежуватися тільки забезпеченням роботи на своїх підприємствах, а варто долучатися і до соціальних проектів, які є в громаді. Втім, у нас немає жодного господарства щоб залишилось осторонь від цього.
- Порядок і красота у громаді, а також такі елементарні послуги, як електроенергія і водопостачання дійсно роблять село привабливим навіть для містян
- Наприклад, водопостачання у селі Підвисокому забезпечує ПСП "Підвисоцьке", власник - Федір Згривець. Він витрачає кошти на утримання водогону, функціонування скважин та башти, але проблема у тому, що ця інфраструктура була побудована ще за радянських часів. Ми домовились, що будемо підтримувати систему забезпечення населення водою. Якщо раніше стояло питання доплат від людей за воду, то зараз ми взяли це питання на себе. Те ж саме питання так само буде вирішуватися у селі Нерубайці.
- Ви згадали на початку про три напрямки – духовність, благоустрій та здоров’я. Яка ситуація з охороною здоров’я громади?
- Після закінчення ремонту адміністративне приміщення, ми всі сили спрямуємо на лікарню. Ремонт розпочнемо з даху. Бо, який сенс із ремонту, коли все протікає? Зробимо ремонти, придбаємо обладнання і будемо працювати над залученням фахівців. Спеціалістам ми готові доплачувати, забезпечити житлом і всіляко допомагати. На лікарях економити не будемо. Я готовий хоч і за свої кошти купити обладнання, але самий великий дефіцит – це фахівці. Нам потрібен стоматолог, терапевт, окуліст. Нам потрібні ті фахівці, до яких найчастіше звертаюся люди. Зараз найважливіше обладнання знаходиться у Новоархангельський лікарні, і ми прийняли рішення про її співфінансування. Два тижні тому перерахували 300 000 гривень на потреби цього закладу. І у подальшому також будемо брати фінансову участь у функціонуванні районної лікарні. У нас є абсолютне порозуміння із головою Новоархангельської громади та їхнім депутатським корпусом. Там також працюють досвідчені та авторитетні люди. Навіть, коли у нас з'явиться своя амбулаторія, то в Новоархангельську залишиться стаціонар, що для наших людей дуже важливо. Поки що дбаємо про наших людей, виділяючи їм фінансову допомогу на лікування. Прийняли рішення про виділення по 10 000 гривень хворим на цукровий діабет та онкологію. З моменту прийняття рішення про виділення 180 000 гривень цим людям до отримання ними коштів пройшло чотири дні. Не було ніякого бюрократичного затягування.
- Зараз дуже багато розвелося, як я їх називаю, «диванних базікал», котрі нічого корисного не роблять ані собі, ані оточуючим. Натомість займаються тільки критиканством. Всього цього вони набралися, цілодобово переглядаючи телевізор. Де по вечорам у студіях збирається велика кількість даремно базікаючи політиків, які по три-чотири години теревенять ні про що, відволікаючи людей від тих нагальних потреб, які існують на місцях. Мене ці критикани, які не проживають на території громади, і до громади не мають відношення, абсолютно не цікавлять. Ані їхня думка, ані їхні зауваження. Я завжди прислухатимуся і прислухаюся до слушної думки, до слушної поради людей, які проживають на території громади, візьму це до уваги і буду враховувати у своїй роботі.
- Кілька тижнів тому промайнула інформація, щодо прокурора Київської області, який, буцімто, щось зробив на вашу користь, а зараз матеріали відносно нього передані до суду. Як ви це прокоментуєте?
- Ну, по-перше, журналістська братія, як завжди, перекрутила все навиворіт. По-друге, де ви бачили прокурора, який щось корисне зробив для людей? По-третє, мова йде про прокурора Бабенка, який у 2014-му році сфальшував відносно мене апеляційну скаргу до Київського обласного апеляційного суду. І коли я про це говорив тоді, у 2014-му році, мене ніхто не слухав. Говорили, що цього не може бути. Але через шість років я все таки довів правдивість своїх слів. Даний прокурор знаходився у розшуку. Зараз, я так зрозумів, його затримали. І справедливість буде відновлена. Він притягується до кримінальної відповідальності за фальсифікацію матеріалів відносно мене. Один його підлеглий вже отримав 5 років, я сподіваюся, що цей отримає не менше. Тобто, Господь всіх управив. Я особисто дуже задоволений, що справедливість є, і вона відновлена.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?