Олександр Многодєтний: «Коли люди телефонують і дякують за воду – це приємно. Вже недаремно життя прожив»
Наші предки вірили в те, що копати криницю варто на «повний» місяць, щоб
води було багато і була вона чистою, корисною та смачною. А що думають з цього
приводу професійні шукачі води з багаторічним досвідом?
Олександр Многодєтний з
Малої Виски копає криниці вже 20 років. Він не вірить у прикмети,
але переконаний, що природу треба берегти і шанувати її, як рідну матір.
- Пане Олександре, два десятки років копаєте
криниці. Як так вийшло?
- Я
працював токарем на заводі. А потім зробив власну бурову установку і вже 20
років займаюся такою от підприємницькою діяльністю – копаю криниці. Вже на
пенсії, а все ще працюю. До речі, у Копенкуватому багатьом мешканцям копав
криниці.
- Яка ситуація нині з водними артеріями на
Кіровоградщині?
- Це
питання дуже не просте. Легше відповісти, як хліб пекти. Можна цілий день на цю
тему говорити.
- Але ж ви маєте такий досвід, то знаєте, що
там відбувається?
- Є
водоносні артерії більш багаті. Ми копаємо в ґрунтах, до граніту. Чому? Бо
держава на такі види робіт поки що дивиться нормально. Дозволяють. А вже коли
роблять воду артезіанську, по граніту, на великі глибини – 120, 300, 400, 700
м, то це вже природні ресурси, їх варто контролювати. Треба мати відповідні
дозволи та ліцензію. Бо можуть пробити горизонт якоїсь шахти і її почнуть
затоплювати поверхневі води. А це вже буде катастрофа.
- Артезіанські води, певно, чистіші?
- Звісно.
Їх набагато більше і вони чистіші. Це запаси ще тих, доісторичних часів.
- А ґрунтові води?
- Ми
п’ємо зараз поверхневі води, вони дуже брудні. Багато нітратів, аміаку та інших
хімічних сполук, що використовує нині наша промисловість та сільське
господарство. З свого досвіду можу сказати, що в одних місцях вода може бути ще
й нічого, якщо зробити лабораторний аналіз на всі показники. Але зі ста криниць
лише два десятки будуть байдуже, а інші – ні. А там,
де гранітні щити проходять, візьмемо, до прикладу, Бобринецький та
Новоукраїнський райони, то поверхневої води може і не бути взагалі. Якраз, де
поклади урану, ґрунтові води не збираються. А що таке ґрунтові води? Це опади –
сніг та дощ, що збираються в ґрунтах. От глина та пісок, як губка її вбирають.
- То нам треба хвилюватися на рахунок того,
що у верхніх шарах землі вода колись закінчиться?
- Водоносні
артерії наповнюються скрізь по-різному, в залежності від типу ґрунту. У
низинах, ближче до річок і балок утворюються природні басейни, в які з бугрів
стікають по-тихеньку опади. Там часто з’являються джерела. Якщо на місцевості
немає промислових відстійників чи якихось об’єктів, що забруднюють водоносні
артерії, то вода буде більш-менш нормальною. Є такі джерела, де люди з покон
віку беруть воду, але таких дуже мало. Моя
дружина родом з Кременчука, там живе її рідня. У них працює нафтопереробний
завод, то якщо зробити аналіз води у тамтешніх криницях – її категорично не
можна вживати дітям, наскільки вона забруднена.
- Які основні джерела забрудень води на сьогодні в Кіровоградській області?
- Сільське господарство. Десятки, сотні тон гербіцидів, ядохімікатів, якими обробляються поля, потрапляють у ґрунт. Тому такі от у нас водні артерії: чим «годуємо» землю, те і маємо.
- Як шукаєте воду? Користуєтеся якимись власними технологіями пошуку чи копаєте криницю там, де хоче замовник?
- Як вам сказати? Коли є багаторічний досвід, то орієнтуватися починаєш по схилах і рельєфу місцевості. Добре знаємо райони – де граніти, туди і не йдемо. Заздалегідь розуміємо, що роботу можемо там не зробити, бо води немає. Одним словом, по районах вже орієнтуємося. А щодо побажань замовників, то можемо від того місця відступити і на метр, і на десять. Головне, щоб колодязь був у дворі.
- На що ще орієнтуєтеся, перш ніж почати бити землю?
- Водоносний пласт, в основному, розташований по горизонту. Але є ще тектонічні складки. Що це таке? Простіше кажучи, це коли вода розміщена по вертикалі. Під землю ж ніхто не може заглянути. От ми починаємо працювати, орієнтуючись також на криницю по сусідству, глибина якої, до прикладу, 16 м. Ми ж не можемо передбачити, що можемо натрапити на тектонічну складку, на цю вертикаль. Починаємо копати – 30 метрів, 32, 36 а води немає. І тут невеличка артерія з’являється. Ми ставимо кільця і вода починає просочуватися. І згодом піднімається на такий самий рівень, де починається у сусідньому колодязі, на 16 метрах. Виходить, у цій криниці стік вже більше 15 метрів. Але тут в нашій роботі виникають нові нюанси: по фінансах людина орієнтувалася на сусідній колодязь, глибиною в 16 метрів, а пробили ми вдвічі більше.
- Що скажете про древні способи пошуку води? Хоча може не такі й древні, ними користуються і досі.
- Може у давнину брали там гілячки з лози у руки і ходили з ними. Зараз беруть електроди металеві і з ними ходять. Але вони покажуть більше на шматок труби якоїсь чи металу, що в землю закопані. На той самий граніт більше реагують. Насправді треба орієнтуватися на інші речі.
- Пане Олександре, вірите в народні прикмети? Зокрема, щоб криниця була повною, її треба копати на повний місяць?
- Чим «темніші» люди, тим більше таких прикмет. Люди говорять, що місяць впливає на те, що вода піднімається, на приливи і відливи, на наше самопочуття і т.д. Коливання води існує в природі. Але якщо там є граніт – то яким би місяць не був, води там не додасться. Я в таке не вірю. Я вірю в те, що природу треба берегти, бо вона наша «мати».
- Вам подобається те, чим ви займаєтеся?
- Чесно скажу, ні. Займаюся цим, бо сім’я, діти, онуки – треба заробляти. Але подобається спілкуватися з людьми. Ті, в кого були якісь заощадження, вже мають криниці і воду в хати позаводили. Нині залишилися трохи бідніші, які мусять копати криниці, бо вода треба. А, до речі, за токарним станком я теж простояв 20 років. Думаєте мені подобалося? Зовсім ні. Ще молодим цікаво, а пізніше треба було просто заробляти гроші. Та, в будь-якому випадку, треба робити так, щоб перед людьми не було соромно.
- Працюєте самостійно чи маєте помічників?
- Я підприємець, у мене працюють люди. Всі офіційно працевлаштовані, зі сплатою податків, нарахуванням стажу.
- Найбільша глибина, на яку довелося копати криницю?
- Середня криниця – до 25 метрів, а були й такі, що до 50-ти доходили. Але такі глибокі не любимо робити, бо для людей це дуже дорого.
- Копаєте тільки криниці?
- Так, традиційні криниці з кільцями. Ми, звісно, можемо взяти необхідні дозволи і почати бити глибокі скважини, але хто буде замовляти? Хіба іноді якісь крупні підприємства. Тому ми прив’язані до рівня доходів людей.
- Де берете кільця? Це теж важлива частина усього процесу, бо від їх міцності залежить якість конструкції колодязя, чи не так?
- Кільця виготовляємо самі. Відсів та щебінь привозимо з кар’єру. В цеху кільця сушимо у спеціальній камері, по 12 годин партіями. А так і є – вони мають бути дуже міцними. Уявіть, середня глибина колодязя 20-30 метрів, а кільця стоять одне на одному. Це неймовірна вага. Тож треба, щоб вони не розкришилися.
- Приємно усвідомлювати, що ви даєте людям доступ до одного з найважливіших і життєво необхідного ресурсу?
- Коли люди телефонують і
дякують за воду, це приємно. Вже недаремно життя прожив.
Потрібен колодязь? Телефонуйте: 0679346101, 0500466570
Записала Ася Цуркан
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?