Чи залишать селам соціальних працівників? Питання залишається відкритим…
Соціальний працівник у селі – людина, фактично, незамінна. Це не просто
професія, що потребує якихось особливих навичок, це, перш за все, робота, яку
неможливо виконати без головних людських якостей і цінностей – поваги до людей,
які живуть в складних умовах чи обставинах, які потребують допомоги та
підтримки.
Тетяна Козицька працює соціальним працівником у селі Тернівка вже
кілька років. До своєї роботи ставиться відповідально, до підопічних – з
розумінням та турботою. З якими труднощами сьогодні зіштовхуються соціальні
працівники та їх підопічні, розповіла кореспонденту інтернет-видання
«Підвисоке.Інфо».
- Пані Тетяно, як ви стали
соціальним працівником? Це покликання чи з цим пов’язана ваша професійна
діяльність? І загалом, розкажіть про себе.
- Народилася я у селі Камишове, Новоархангельського району. Там закінчила школу і вступила до Олександрійського медучилища. Потім вийшла заміж і переїхала жити у Тернівку. Працювала у місцевій лікарні, потім в амбулаторії, а за тим у ФАПі. Загалом віддала своїй професії 28 років. Пішла на вислугу, а через рік влаштувалася соціальним працівником по роботі з дітьми. Мені подобається з ними працювати і досвід я маю – з 1997-го року була патронажною сестрою.
- Ви працюєте з дітьми з неблагополучних сімей? Які проблеми вирішуєте?
- Так, це неблагополучні сім’ї. В основному такі, де батьки пиячать. А проблеми які? Їсти дітям не варено, одяг не випрано, до школи не зібрані, миючих засобів немає. Ось такі, в основному, побутові проблеми.
- Багато таких сімей у вашому селі?
- Зараз залишилося три, але це вже трохи кращі сім’ї за ті, які жили у нас раніше, а зараз виїхали.
- А як на рахунок пенсіонерів? З чим допомагають соціальні працівники? На що скаржаться люди похилого віку у селі?
- Як і всі пенсіонери в нашій країні, на маленьку пенсію. А потреби у всіх однакові – забезпечення паливом. Тому дрова треба, іншому – вугілля. Комусь продуктів треба принести. Субсидії допомагаємо оформити у нашій сільській раді. Одним словом, такі от життєві побутові потреби.
- Пані Тетяно, відчуваєте якісь зміни після виборів і в який бік? І взагалі, чого очікуєте від реформи?
- Чесно кажучи, нічого хорошого не очікую. І зміни вже почалися. Раніше в нашій сільській раді працювали вісім осіб, тепер залишається одна людина – староста, на якого будуть покладені всі функції і обов’язки. Ви можете уявити, не буде ні секретаря, ні бухгалтера, ні землевпорядника. Усіма проблемами буде займатися одна людина. Та він з ніг впаде, це навіть фізично неможливо все осягнути. А проблем у селі дуже багато. Тому в лікарню треба, тому в аптеку. Всі йшли в сільську раду і тут вирішувалися питання. А тепер навіть страшно подумати, що воно буде.
- Чи правильно я вас зрозуміла – соціального працівника у селі теж не буде?
- До кінця ще не зрозуміло. Ми всі в очікуванні. Хоча вже ознайомилися із розпорядженнями про наші звільнення. Що і як воно буде, згодом побачимо.
Записала Ася Цуркан, фото - із Фейсбук-сторінки пані Тетяни
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?