​Перша назва села Рубанка, друга Зарубанка, третя – Нерубайка

Село Нерубайка було засноване приблизно у 1680 році. Про це сайту «Підвисоке.Інфо» розповів директор Нерубайського народного краєзнавчого музею Андрій Майдебура. За його словами, поселенці, що спочатку заснували село, жили біля річки Синюха. Потім під натиском турків і татар вони рухалися сюди, у сторону нинішнього села, бо тутешні ліси давали їм прихисток. Тож, перша назва села була Рубанка, друга – Зарубанка, а третя – Нерубайка. Це пов’язано із вирубкою ліса для будівництва будинків.

Андрій Васильович розповідає, що перші поселенці мали прізвища Доценки, Пилипенки, Панасенки. Вони і до сьогодні найбільші родини на території села.

Свого часу село було кріпосним. Панею була княгиня Святополк-Четвертинська. Ця родина володіла великими маєтками в Україні та у Білорусі, а сама пані була полячка. Основна маса земель у громаді, чотири тисячі десятин, належала саме їй, ще 65 – церкві, і одна - селянам. Радянська влада встановилася у Нерубаївці в 1920 році.

- У музеї у нас є окремий стенд про Голодомор, коли померла велика кількість місцевих мешканців. На жаль, їх імен збереглося дуже мало. Просто не було кому те зафіксувати. У центрі села є цвинтар загиблим і щороку ми вшановуємо їх пам’ять, - розповідає директор музею. І додає, що Нерубайський музей - найбільший в районі.

- Мене питали, чому я не прибираю стенд, присвячений радянським часам. Я говорю, що не викидав і викидати не буду. Це історія мого села! Я не можу викреслити з неї 50 років. Чи мені викидати тих, хто загинув на фронті?, - запитує Андрій Васильович і розповідає, що у воєнні роки 345 чоловік пішли на фронт, з них 157 загинуло, а решта повернулися додому. У селі було чотири колгоспи. Після війни та укрупнення господарств їх стало два, а з 1965 року – один. Цей колгосп проіснував фактично до самого розпаду радянського союзу і називався на честь Карла Маркса.

- На сьогодні на території села проживають багато фермерів-одноосібників, які займаються обробкою землі. Найміцніше господарство – ПСП «Еліт», яке очолює Юрій Притула. Діють у нас школа, дитсадок, працює млин, а з бюджетоутворюючих підприємств є ще олійня, - розповідає Андрій Майдебура.

- Від об’єднання громади я не очікую нічого доброго. Думаю, кошти будуть осідати в центрі громади. Якщо оберуть голову ОТГ, то про кого він буде більше думати: про людей з якими він виріс і живе чи про тих, кого до його села приєднали? – запитує Андрій Васильович.

Очолюваний ним музей знаходиться на балансі сільської ради і працює на другому поверсі у Будинку культури. Як і вся будівля, музей не має опалення. Але за рахунок сільської ради було перекрито дах, щоб зберегти експозицію. Втім, заклад все рівно потребує капітального ремонту. Мабуть, це вже буде турбота для депутатів майбутньої об’єднаної територіальної громади.

Записала Вікторія Талашкевич, фото – Олена Карпенко

---

---

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!

×

Коментар:

Відповісти (Ctrl+Enter)

Увійти або зареєструватися Що мені дасть реєстрація?

Напишіть ваш коментар

Коментар:

Додати коментар (Ctrl+Enter)

Увійти або зареєструватися Що мені дасть реєстрація?

×

Що мені дасть реєстрація?

Зареєстровані користувачі мають можливість:

• завантажувати аватар;
• відстежувати нові коментарі;
• голосувати за коментарі.