Культура маленького села: Всі, охочі до співу і танців, об’єднуйтеся!
Сільські будинки культури, фактично, єдине місце, де місцеві мешканці мають можливість проводити дозвілля, розвивати свої таланти або ж просто відпочивати. А тримається все на ентузіазмі окремих людей та їх любові до мистецтва.
- Розкажіть, будь ласка, трохи про себе – як давно працюєте у Будинку культури, що Вас надихає на роботу?
- Надихає мене багато чого. Працюю в Будинку культури з листопада 1995 року. Прийшла сюди художньою керівницею, пропрацювала рік, а потім стала директоркою. Нині всі культурні заходи реалізовуємо удвох з бібліотекарем, займаємося цією творчою роботою. Удвох таки веселіше.
- Спочатку будинок культури розташовувався у церкві, потім в якійсь старенькій будівлі. А в 60-их роках минулого століття, силами мешканців села, за допомогою колгоспу був збудований новий клуб. Будувала його, в основному, молодь, але допомагали всі. В 1990-му році було добудувано танцювальний зал, нині в ньому розташувалося кафе.
- Пані Світлано, які колективи, гуртки, об’єднання працюють у Будинку культури – назвіть будь ласка, чиєю роботою пишаєтеся?
- Гуртків у нас не так багато, але сільська громада все ж таки має можливість культурно проводити свій вільний час. Маємо ансамбль зі співочою назвою « Ятранська перлина». В ансамблі співають дорослі, а на свята в будинку культури виступають солісти різного віку. Працюють танцювальний і вокальний гуртки, також маємо аж чотири гуртки художнього читання. Художніх керівників у нас немає, усім займаюся я. В клуб приходять всі, хто хоче співати, чи танцювати, тут всім вистачає місця.
- У нас працює клуб за інтересами « Ятранчани», це якраз пенсіонери збираються. Проводимо для них різні заходи розважальні, а потім вони п’ють чай і спілкуються між собою. І, між іншим, вони у нас такі активні, що ого-го! Ще молодим до них треба дотягуватися.
- В яких заходах беруть участь ваші колективи?
- Ми виступаємо, певно, як і більшість сільських клубів, на всіх сільських і районних святах. Аякже! У складі нашої «Ятранської перлини» десять вокалістів, всі творчі та артистичні.
- Чи достатня матеріальна база? Хто допомагає? Можете назвати підприємства, установи, благодійників?
- Зараз практично не допомагає ніхто. Років з два тому, час від часу, допомагало СТОВ « Ятранське». Так, на районне свято «Вересневі самоцвіти» придбали нам ширму театральну, накрили стіл для місцевих мешканців. На території нашого села лише два невеличких сільськогосподарських підприємства, багато одноосібників. Костюми виготовляємо самі, дещо закупила сільська рада. А так, то все стареньке. Якщо придумуємо щось новеньке, то самі і шиємо.
- В умовах карантину, чесно кажучи, особливо нічого не планую. Не забігатиму наперед, побачимо, як воно буде. От навіть клуб за інтересами не збирала, але вони вже запитують, коли нарешті можна буде зібратися. То от, наразі планую зібрання на середину жовтня. І, хотілося б, відзначити День людей похилого віку. Але ще не знаю, чи нам дозволять.
- Чого очікуєте від виборів, від втілення реформи децентралізації?
- Скажу одне, децентралізація – це біда для всіх маленьких сіл. Якщо село віддалене від центру ОТГ, воно не розвивається, на нього просто не вистачає коштів, бо інфраструктура розвивається тільки у великих селах. От ми вже, наприклад, відчуваємо відсутність школи. Діти їздять шкільним автобусом, повертаються втомленими, фактично, засинають «на ходу». Я до всього ставлюсь з розумінням, але нинішня реформа децентралізації – точно не розрахована на маленькі села. Але наша громада, хоч і невеличка, але дружна і разом ми чудово проводимо вільний час!
Записала Ася Цуркан, фото – Олена Карпенко
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?