​Від двох шаф – до п’ятнадцяти тисяч примірників

Історія Нерубайської сільської бібліотеки розпочалась ще у 50-х роках минулого століття. У ті часи в селі Нерубайка було два колгоспи – один носив ім’я Леніна, інший – Орджонікідзе, пишуть дослідники Новоархангельської районної бібліотеки. І у конторі кожного колгоспу був працівник, який відповідав за культурні заходи.

У приміщеннях обох колгоспів, де проводились збори та інші заходи, були шафи з книгами, де зберігались по 40-50 примірників книг. Ось, власне, це й були перші сільські «бібліотеки» - дві шафи із літературою. Коли у 1954 році колгоспи об’єдналися в одне господарство, а у приміщенні старої школи відкрили сільський клуб, там виділили маленьку кімнату, розміром чи не два на три мети, куди й перенесли книги з обох колгоспів. Очолив клубну та бібліотечну роботу і отримав у розпорядження півтори сотні книжок баяніст Олександр Трохимович Даценко.

З того часу бібліотекарями були виключно жінки – згадують односельчани таких відданих своїй справі фахівчинь, як Ганна Іванівна Панасенко, Лариса Михайлівна Войцехівська, Валентина Олександрівна Рудич, Катерина Василівна Шинковенко. Бібліотекарками дитячого відділення у різні часи працювали Галина Антонівна Супрун та Любов Миколаївна Химич.

Багато змін відбулося з тих часів. У 1967-68 роках було збудовано новий, двоповерховий будинок культури, де й «оселилась» бібліотека - у двох просторих кімнатах на другому поверсі. Починаючи з 1994 року і досі очолює бібліотеку пані Світлана Неживенко. Вона й розповіла кореспонденткам сайту «Підвисоке.Інфо», що спочатку тут була одна бібліотека із двома відділеннями, а потім пані Світлана розділила приміщення - на залу для дорослих і залу для діток.

- Поки був карантин, бібліотека займалася фондами - відбиралися книги, що віджили свій моральний вік або й просто зношені, йшла робота з документами, списувалися фонди, якими вже неможливо користуватися, - згадує пані Світлана весну і літо 2020-го року.

З новими фондами у бібліотеці не дуже. У 2019-му році нові книги поступали, а у 2020-му геть мало - за 9 місяців прийшло 9 книг. Місцевий бізнес з книжками не допомагає, проте допомагає з ремонтом, вдячна пані бібліотекарка.

- Наша спеціалізація бібліотеки – народознавство. Зазвичай ми проводимо багато заходів, присвячених цій темі. Є у нас і своя творча майстерня - діти малюють, роблять аплікації, - розповідає героїня нашої історії.

Бібліотека не комп’ютеризована, бо оргтехніка вимагає наявність опалення. Тут же тільки один обігрівач - на всі дві великі кімнати. Взимку він прогріває тільки до +9. Люди витримують, а от техніці потрібно мінімум +14.

Ось така історія бібліотеки - від двох шаф з книгами до понад 15 000 примірників літератури. Від реформи децентралізації та створення громади і бібліотека, і село Нерубайка очікують покращення і руху вперед. Принаймні – опалення та комп’ютеризації.


Записала Вікторія Талашкевич, фото - Олена Карпенко

---

---

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!

×

Коментар:

Відповісти (Ctrl+Enter)

Увійти або зареєструватися Що мені дасть реєстрація?

Напишіть ваш коментар

Коментар:

Додати коментар (Ctrl+Enter)

Увійти або зареєструватися Що мені дасть реєстрація?

×

Що мені дасть реєстрація?

Зареєстровані користувачі мають можливість:

• завантажувати аватар;
• відстежувати нові коментарі;
• голосувати за коментарі.