Небелівська сільська бібліотека

село Небелівка, Новоархангельський район

Перша бібліотека в селі Небелівка знаходилася в старому глиняному клубі. Завідуючим клубу працював Наконечний Іван Данилович. У цьому ж приміщенні була кімната 3 на 4 метри, в якій зберігалися книги. Облік не вівся, І.Д.Наконечний видав усім бажаючим літературу. Небелівка входила до колишнього Підвисіцького району, а колгосп називався ім.Будьонного. Лише у грудні 1953 року, Підвисіцьким відділом культури призначили на посаду Ангелюк Розу Семенівну, з середньою освітою. З 1 січня 1954 року була заведена інвентарна книга, розпочався облік читачів. У фонді нараховувалось близько 6000 книг.

В той час при Підвисіцькій районній бібліотеці працював пересувний фонд з якого, щоквартально, поповнювались сільські книгозбірні. Читачів було дуже багато – 900 чоловік, але літератури не вистачало. У 1960 році закінчилось будівництво будинку культури в с. Небелівка, де було передбачено приміщення і для бібліотеки. Приклубні бібліотеки звітів не здавали. У 1960 році при клубна бібліотека почала називатися – сільська. Книжковий фонд почав поповнюватись з Кіровоградського бібліотечного колектора, в бюджеті Новоархангельського відділу культури передбачались кошти на придбання літератури.

Бібліотекар у селі мав неабиякий авторитет, Розу Семенівну всі дуже любили та поважали. Тут, вона знайшла свою долю на все життя, одружилась, змінивши прізвище на Михайліченко.

З 1965 по 1967 роки навчалася в Олександрійському училищі культури, на бібліотечному відділі. У січні 1979 року було створено Новоархангельську централізовану бібліотечну систему, до складу якої увійшла й Небелівська с/б.

Роза Семенівна працювала завжди з великим ентузіазмом, це «Бібліотекар» з великої букви, з неї брали приклад багато працівників цієї кропіткої, часом непомітної професії, її робота неодноразово висвітлювалась на сторінках районної газети «Колос». У 1985 році бібліотеці присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи», у 1988 Р.С.Михайліченко визнана переможцем обласного соціалістичного змагання, має неодноразові грамоти, подяки, дипломи. Загалом Роза Семенівна пропрацювала 38 років, і за часи її роботи Небелівська сільська бібліотека вважалася однією з кращих книгозбірень району.

У 1991 Р.С. Михайліченко пішла на заслужений відпочинок, і передала справу О.П. Кукурудзі, та не припала бібліотечна робота їй до душі, у 1992 році бібліотекарем стає Ніна Василівна Лопата, яка пропрацювала до 2007 року. Близько року працює Алла Дем’янівна Бурлакова. Але, на жаль, доводиться констатувати, що всі послідовники Рози Семенівни Михайліченко навіть не намагалися підтримувати бібліотеку на тому рівні, на якому вона була досі. Звичайно, не сприяла розвитку культури і нестабільність в країні. Недостатнє фінансування, погане надходження нової літератури, майже повна відсутність періодичних видань, старе обладнання тощо.

З 2008 року у бібліотеці працює Раїса Федорівна Донець, спеціальної освіти не має. Їй бібліотека дісталася у дуже занедбаному стані, тож роботи вистачає. Потрібно привернути увагу людей до книги, особливо дітей та молоді. Бібліотеку відвідує 454 читачів, книговидача становить 8000, книжковий фонд 9301. Досить швидко налагодила співпрацю з школою, сільським клубом. Люди потяглися до бібліотеки, до книги. Особливо частими відвідучами є діти. Сільська рада виділила кошти, і Раїса Федорівна власними силами зробила ремонт у книгозбірні, замінила штори. Спонсори, відгукнувшись на численні звернення бібліотекаря передплатили періодичні видання. Бібліотеку прикрашають вдало оформлені книжкові виставки, справжньою окрасою є куточок народознавства, де представлені не лише доробки місцевих майстринь, а й унікальні вироби, яким близьк 100 років. Полюбляє фотографувати, особливо місцеві пейзажі, фото яких теж розміщено на стінах бібліотеки. А які масові заходи організовує!

Мабуть тому і запам’ятався жителям Небелівки масовий захід присвячений Дню Матері «Хустка в обрядах українського народу», тому що бібліотекар Донець Р.Ф., додала чисто народного колориту, поєднавши жіночу долю з хусткою, що здавна була берегинею жіночої вроди. Коли бібліотекар звернулась до сільських жінок з проханням дати для заходу хустки, то і не сподівалась, що небелівчанки разом із барвистими святинями – білими, червоними, терновими ще й цікаві історії про них розкажуть. Адже у схованці Н.В.Павленко є хустка, якій понад 100 років. І вона свято береже її як пам’ять про матір (та передала у спадок), про бабусю, прабабусю. Крім побутового, хустка в Україні мала ще й обрядове значення, проводжаючи синів, матері давали хустку в дорогу, не обходяться і весільні звичаї без неї. В цьому заході взяли участь учні, дуже сподобались небелівчанам пісні про матерів у їхньому виконанні. Торкнувся найпотаємніших струн душі вірш відомої української поетеси Ганни Чубач «Хустка тернова».

Джерело інформації: Новоархангельська районна бібліотека